Add parallel Print Page Options

23 Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.

Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.

І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.

Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.

Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.

Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я!

Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.

Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?

Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.

10 Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони

11 Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,

12 і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.

13 Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.

14 Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!

15 І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:

16 Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!

17 І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.

18 І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.

24 Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.

І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.

Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,

засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...

Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...

Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...

Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,

спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!

При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...

10 Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...

11 На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,

12 позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...

13 Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.

14 Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.

15 Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!

16 Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!

17 Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!

18 І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...

19 Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...

20 Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!

21 І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,

22 і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!

23 Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!

25 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!

Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!

Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,

бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!

Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.

І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.

І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.

Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.

І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!

10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,

11 і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.

12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!

Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,

і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,

за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.

Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.

Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.

Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.

І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,

10 щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,

11 наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

12 Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,

13 бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.

14 А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.

15 Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;

16 а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;

17 а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.

18 Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.

19 Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,

20 через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

21 Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.

22 А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.

23 Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

24 А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.

25 І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,

26 щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.

27 Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,

28 і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!

29 Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,

30 маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.